Тобі не потрібно знати, якою бути перед камерою.
Не потрібно вміти позувати, знати свою «робочу сторону»
чи заздалегідь вирішувати, що робити з руками.
Мені цікавіше не поставити тебе правильно,
а подивитися, що станеться, коли правильної відповіді немає.
Жінка більша за те, наскільки вона красива.
Я люблю фотографії, на яких можна подумати:
«я тут красива».
Але не менше мене цікавлять ті, після яких хочеться сказати:
«я не знала, що можу бути такою».
Результат починається до фотографій.
Я не починаю зйомку з команди «стань ось сюди».
Спочатку ми знайомимося і говоримо — про тебе, про те, навіщо тобі зараз фотографії, що хочеться спробувати і чого точно не хочеться.
Іноді з цієї розмови народжується конкретна ідея. Іноді — тільки напрямок.
Далі ми залишаємо трохи місця для того, чого не придумали заздалегідь.
Після однієї зі зйомок мені написали:
Я отримала задоволення від процесу, хоча до цієї зйомки усі попередні (по роботі) залишали лише неприємний осад) Дякую Лізі в першу чергу за це. Цей фотосет став перепрошивкою і змінив моє ставлення - а для мене це дуже цінною.
Ліза дуже уважно та чутливо ставиться до побажань клієнта, допомагає розслабитись, розкритись. Дуже запам’яталося, як уважно вона слухала мене, доки ми йшли до локації. А така зйомка не може мати поганий кінцевий результат.
До речі, я настільки кайфонула від процесу та отримала так багато, що мало не забула про знімки)) Але і вони перевершили мої очікування. Настільки точним та тонким було попадання у мою ідею!
Фото крутіші, ніж референси з Пінтересту, які я підбирала для зйомки)
Я Ліза.
Фотографую людей і вчуся краще їх не пояснювати.
Я фотограф і студентка психології.
Мені цікаво, що відбувається з нами під чужим поглядом — і чому перед камерою доросла людина раптом починає перевіряти, чи правильно вона стоїть, дивиться і взагалі існує.
У фотографії я не шукаю твою єдину «справжню версію». Підозрюю, їх у тебе більше.
Можна не знати наперед, що з цього вийде.
Для початку достатньо, щоб тобі було цікаво.
